Довіра у взаєминах з дитиною — одна з найголовніших речей. Інколи із цим можуть виникнути деякі складнощі. Що робити, щоби дитина вам довіряла? Ось декілька порад.

Будьте на зв’язку.

Дуже важливо знаходити час на прості розмови з дитиною. Обговорюйте, що гарного трапилося за день, які складні завдання ви розв’язали. Будьте відкритими до розмови й готовими вислухати.

Виявляйте інтерес.

Коли дитина щось вам розповідає — будьте з нею на 100 %. Ваша увага в цей час має належати лише малечі. Проявляючи інтерес — ви підвищуєте самооцінку дитини.

Вибачайтеся, якщо помилилися.

Помиляються всі, важливо вміти помічати свої помилки та виправляти їх. Якщо ви відчуваєте, що були неправі, щиро перепросіть у дитини.

Приміть самостійність дитини.

Сепарація та вміння діяти самостійно зростає разом з віком дитини. Не бійтеся, що це поступова втрата зв’язку з нею. Навпаки, якщо ви будете приймати самостійність дитини, не заважати та не втручатися в природній процес сепарації, підтримувати та допомагати, — ваші стосунки лише зміцнішають.

Не критикуйте.

Якщо дитино щиро ділиться з вами своїми переживаннями чи враженнями — не знецінюйте й не критикуйте її. Стежте за власною реакцією та словами. Діти надзвичайно чутливі не лише до вербальних, але й до невербальних способів спілкування. Вони чудово розуміють, коли їх не сприймають серйозно.

Співчувайте.

Коли батьки щиро співчувають своїм дітям, допомагають їм упоратися зі складними емоціями — вони створюють умови для змінення довіри та прихильності.

Будьте чесними зі своїми дітьми.

Правильні слова на кшталт «Я тебе розумію», не зблизять вас з дитиною, якщо вони не йдуть від серця. Якщо ви не розумієте почуття дитини, не брешіть. Краще ведіть іншу лінію розмови. Говоріть про те, що чуєте та бачите: «Я бачу, як тобі погано», «Так, така ситуація досить неприємна для тебе» тощо.

Обіймайте дитину.

Без зайвих слів. Цього ніколи не буває забагато ♥

Скільки ситуацій здатні спонукати дитину до складних переживань: гойдалка зайнята, друге морозиво не можна, улюблена іграшка зламалася… Саме тут батькам допоможе техніка контейнування емоцій.

Насправді це не нова техніка, а лише новий термін. Ми вже не раз говорили про вміння правильно переживати свої та чужі складні емоції (істерики, агресію, гнів). Світ почуттів дитини відрізняється від дорослого. Малеча не може самостійно впоратися з тієї хвилею емоцій, що вона відчуває. Саме тому батьки є «контейнером», який допомагає це вже прожити правильно.

З яких кроків складається техніка контейнування емоцій?

Заспокойтеся. Так, коли дитина істерить, складно опанувати себе. Але лише зібравши до купи власний самоконтроль та емоції, ви зможете допомогти дитині.

Прийміть те, що відбувається і що відчуває малюк. Найкраще, що ви можете зробити, — обійняти. Залиште всі слова на потім. Зараз просто дозвольте відчути вашу підтримку та тепло. Ви — точка опори, яка допоможе дитині повернутися до рівноваги. Якщо ваша дитина підліток, то можете просто перебувати поруч.

Проговоріть ситуацію. Важливо не починати читати нотатки чи правила поведінки, а розібратися, що спричинило розвиток емоцій. Розпізнайте емоцію, назвіть її. Можете запитати дитину: «Ти сердишся?», «Ти ображений?» тощо.

Висловіть розуміння. Дитині важливо, щоб її чули та не зменшували важливість її почуттів. Тому скажіть: «Я розумію, як тобі зараз неприємно…». І важливо назвати, через що стався це вибух емоцій: «Бо ти так хотів на цю гойдалку, але зараз вона зайнята іншим хлопчиком». Так ви допоможете дитині зрозуміти, чому вона відчуває саме це.

Так, це не просте завдання для батьків. Адже щоб бути контейнером для проживання почуттів дитини, потрібно потурбуватися й про свій емоційний стан. Адже неможливо спокійно реагувати та підтримувати тоді, коли всередині себе ви відчуваєте буревій агресії і роздратування.

Усе, як за правилами польоту, — спочатку надягніть кисневу маску на себе, а потім — на дитину.

1. Не змушуйте дитину їсти овочі — натомість поставте на стіл тарілку з нарізаними огірками, помідорами, солодким перцем та іншими овочами відповідно до сезону, і їжте з неї самі. Дитина обов’язково скуштує вашу їжу.
2. Не нагадуйте постійно про обов’язки — натомість напишіть записку на кольоровому папірці та закріпіть на видноті. Чудовим варіантом є магнітна дошка на холодильнику!
3. Не бігайте за дитиною з одягом, умовляючи поквапитися на прогулянку — натомість приготуйте потрібні речі та запропонуйте дитині одягтися самостійно і після цього покликати вас на вулицю.
4. Не повторюйте, як папуга, порядок дій під час прибирання — натомість разом з дитиною намалюйте веселий кольоровий плакат зі стрілочками та умовними знаками, та повісьте на стіні.
5. Не докоряйте за одну й ту саму провину звичними нудними словами — натомість домовтеся про умовне слово-сигнал. Наприклад, коли дитина за обідом їсть неакуратно, «страшним» голосом кажіть: «ХРЮ!».
6. Не прохайте щовечора забрати з вашого ліжка ляльок, солдатиків зі столу та інші розкидані по всій домівці іграшки — натомість поставте біля дверей дитячої ящик і все знайдене складайте туди.
7. Не допомагайте дитині постійно відкривати крани, вмикати світло, діставати речі з полиць шаф — натомість придбайте їй легкий та міцний табуретик.
8. Не кричіть дитині щось важливе через усю кімнату чи майданчик для ігор — натомість спочатку зверніть на себе її увагу та переконайтеся, що вас добре чути.
9. Не гнівайтеся через недоїдену страву і не вмовляйте надягати кофту, що дитина не хоче носити. Натомість сприймайте з повагою смаки маленької особистості.
10. Не нервуйте, що дитина не може чи не хоче засвоювати якісь навички — натомість приймайте її такою, яка вона є. Усьому настане свій час, якщо терпляче вчити. Батьки не можуть впливати на все, але можуть зосередитися на радощах щодня!

На чутливість до конфліктів також впливає генетичний фактор. Він визначає психологічну міцність і стабільність, схильність до депресії та інших розладів. Знизити ці ризики здатна здорова родина атмосфера.

Не потрібно вплутувати дитину в конфлікт, але і мовчати про це — не вихід!

Звісно ж сперечатися та іноді не погоджуватися одне з одним — це цілком нормально. Але не варто залучати до розв’язання проблеми дитину. Розлучення чи вирішення батьків мешкати окремо — це новина, що травмує дитину, але сварки і гучні скандали здатні призвести до значно більших проблем. Наслідками нездорових стосунків в родині стають:

• порушення розвитку дитини;
• розлади сну;
• відчуття постійної тривоги;
• проблеми з успішністю у навчанні.

Якщо мама і тато не виявляють любові та турботи одне до одного, не проводять час разом, емоційне здоров’я і благополуччя дитини опиняється у зоні ризику.

Кожен конфлікт має бути обговорений з дитиною, необхідно пояснювати, чому так вийшло і що ви неодмінно із цим упоралися. Це для дитини є прикладом налагодження взаємин у родині та досвід у розв’язанні проблем з іншими людьми, що позитивно сприятиме формуванню здорових стосунків у майбутньому.

Діти знано розумніші, ніж ви вважаєте

Ще у маленькому віці діти чудово відчувають, коли у родині відбувається щось не те. Батьки вважають, що їхні донька чи син досить маленькі, щоб помітити негаразди. Часто сварки і конфлікти приховують з міркувань захисту. Але насправді це діє зовсім навпаки.

Найтривожніше для дитини — це підозрювати, що її родина може зруйнуватися, що її батьки не залишатимуться поряд із нею. Саме тому так важливо пояснювати дитині причину сварки, наголошувати на тому, що все було розв’язано добре.

Якщо батьки не можуть впоратися із з’ясуванням своїх стосунків самостійно, їм потрібно звернутися про допомогу до спеціаліста. У жодному разі татам і мамам не можна забувати про турботу і слід дарувати дитині відчуття любові.

Так чи інакше, але симптоми емоційного вигорання є у багатьох батьків. Іноді ми просто не можемо зрозуміти причину свого виснаження: ніби і спиш добре, але на ранок прокидаєшся млявим. Знайомо? Ми вирішили дізнатися більше про природу емоційного вигорання у батьків і звернулися до матеріалів психолога Людмили Петрановської.

Вертикальна модель комунікації

Спілкуючись одне із одним, ми виступаємо у різних ролях. Наприклад, ви проводите час із подругою за чашечкою кави — це горизонтальна взаємодія. Ви обидві отримуєте задоволення від спілкування, і жодна з вас не відповідає за іншу.

Але зовсім інша ситуація, коли ви опиняєтесь вдома із однорічною дитиною. Ви все також отримуєте задоволення від спілкування, але ваші взаємини все ж не рівні, бо ви відповідаєте за малюка. Така модель комунікації є вертикальною. Завелика кількість таких відносин призводить до емоційного виснаження.

Психіка — теж орган, і вона не витримує

Емоційне вигорання провокують декілька основних чинників.

1. Складна родина ситуація. Ростуть діти-погодки, ніхто із рідних не допомагає, дитина часто хворіє, бракує грошей тощо. Проблеми накопичуються і нашаровуються одна на одну, тому психіка просто не витримує перенавантаження.
2. Життя у великому місті. На жаль, мегаполіс не є сприятливою місцевістю для підтримування горизонтальних відносин, необхідних для нашої душевної гармонії. Часто мама залишається замкнутою у чотирьох стінах з маленькою дитиною, за яку постійно відповідає.
3. Відсутність допомоги. Бабусі далеко, чоловік постійно на роботі, на няню грошей немає, мама залишається без соціальних зв’язків. У таких умовах не те що приділяти час собі, а елементарно сходити до туалету чи поїсти неможливо. І це відбувається майже у кожній другій родині.

Чим менше сил, тим гірше поводяться діти

Однією з найяскравіших ознак емоційного виснаження є те, що відпочинок зовсім не допомагає. Ви спите всю ніч, а на ранок почуваєтесь так, ніби вагони розвантажували. Увечері інша проблема — неможливо заснути. І так по колу. Будь-які фізичні відхилення є тими самими тривожними дзвіночками!

Говорячи про енергетичні ресурси людини, уявімо резервуар. Коли він наповнений, ми бадьорі та впевнені у власних силах. І коли малюк починає вередувати, ми не впадаємо у транс, а одразу знаходимо вихід, як його заспокоїти та відволікти.

Коли ж резервуар порожній, а тут ще діти, ніби навмисно, бешкетують та вередують, ми відчуваємо лише роздратування та злість. Ми можемо нагримати на малюка.

Як попередити емоційне вигорання?

1. Відпочивайте та не втрачайте горизонтальних відносин: проводьте час із друзями та колегами.
2. Відчувайте успіх. Дитина тривалий час хворіла, і завдяки вашим зусиллям почувається краще? Акцентуйте на цьому свою увагу.
3. Знайдіть хобі, що приносить задоволення.
4. Не ігноруйте якість сну!
5. Змінюйте своє життя щодня. Не раз на рік відпочинок на морі без дітей, а маленькі кроки, що забарвлюють повсякденність.
6. Не женіться за досконалістю. Всі ці ідеальні матусі, за якими ви стежите в Інтернеті, — лише ілюзія. У всіх є проблеми, зрозумійте це.

Наостанок, маленький тест. Просто зараз, не замислюючись, дайте відповідь:

• Скільки разів за останній тиждень ви займалися чимось для себе?
•  Коли востаннє переглядали улюблений фільм чи серіал, або читали книгу?

Якщо не можете згадати, час замислитися: можливо, настав час змінити своє життя?