ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ: Чайка Майя Миколаївна

КОНТАКТИ: (0536) 76-36-65

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Соціально-психологічна служба (СПС)  коледжу діє відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 року №509 "Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України" та керується у своїй роботі "Положенням про психологічну службу коледжу", "Про кабінет соціально-психологічної служби коледжу" і етичним кодексом психолога.

Робота СПС коледжу спрямована на вирішення проблем, з якими звертаються здобувачі, їхні батьки, викладачі та співробітники.

СПС коледжу працює над підвищенням психологічної культури викладачів та здобувачів, забезпечуючи належний рівень їхньої психологічної компетенції, сприяє психологічній підтримці навчально-виховного процесу та допомагає у розв’язанні різноманітних особистісних та професійних проблем, які мають психологічне підґрунтя.

Напрямки роботи:

• проведення занять з елементами тренінгу, психологічних годин, семінарів, годин спілкування;
• надання індивідуальних та групових консультацій;
• проведення анкетувань, тестувань;
• участь у фахових семінарах, конференціях, методоб’єднаннях;
• співпраця з превентивним сектором Кременчуцького відділу поліції, Кременчуцьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, кабінетом Довіра, Службами у справах дітей, Кременчуцьким міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Індивідуальна консультація у психолога – це час, який належить тільки Вам! Це час та місце, де можна вільно думати та відчувати, аналізувати та змінюватися, ефективно та самостійно вирішуючи всі свої життєві проблеми.

На консультації у психолога Ви зможете зрозуміти, чому виникають складнощі та проблеми у Вашому житті та як їх можна уникнути або подолати. Це можливість поміркувати про себе та своє життя, можливість визначитися з тим, як саме Ви хочете жити, які стосунки мати, як зробити своє життя наповненим енергією та натхненням.

Принципи роботи:

• відповідальність;
• конфіденційність; 
• толерантність;
• повага до клієнта;
• об’єктивність;
• захист інтересів клієнта;
• почуття емпатії.

Для досягнення своєї мети СПС координує свої дії та тісно співпрацює з педагогічним та студентським колективами, батьками та адміністрацією.

Шановні наші студенти, абітурієнти, співробітники та гості нашого коледжу, організована “Електронна скринька довіри“, на яку кожен може повідомити інформацію, важливу для забезпечення повноцінного функціювання та покращення діяльності нашого закладу.

“Скринька довіри” – це місце, де Ви можете розмістити запитання, які турбують Вас, побажання та пропозиції. При цьому Ви можете зробити це анонімно.

Усі повідомлення будуть вивчатися, в тому числі – анонімні. Адміністрація та психологічна служба коледжу гарантує повну конфіденційність.

Також скринька довіри працює з метою захисту дітей від насильства та попередження його прояву в родині, у навчальних закладах та на вулицях.

Скринька довіри – рятівний острівець в океані невирішених проблем.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ПІД ЧАС ВІЙНИ

Жахливі сновидіння — один із наслідків тривалого стресу, коли уві сні ми продовжуємо проживати травматичні події. Однак, здоровий сон — основа нашої життєдіяльності, його треба намагатися відновити якнайшвидше.

 Кілька простих технік, щоб позбутися жахливих сновидінь.

Техніка флешбек
Застосовується американськими психотерапевтами, які працюють з ПТСР.
Вигадуєте жахливому сну позитивну кінцівку й провомляєте його вголос. Бажано також записати його на аркуші або в нотатках телефону. Перед сном прочитати вголос ще двічі.

Наприклад, бійцю, якого буквально по частинам зібрали після Іловайського котла, постійно снився жах, у якому він тікає від вибуху й з розбігу падає у величезну яму. На цьому моменті він завжди прокидався в холодному поту. Це мучило його протягом кількох років: періодично після хвилювань йому снився цей сон.

Разом із психотерапевтом, він змінив кінцівку сну: стрибає не в яму, а в неглибокий басейн (боєць під два метри зросту, але плавати не вміє, хоча воду дуже любить), з теплою водою й гарними дівчатами. І перебуває там з насолодою. За кілька днів сон минув і більше не повертався.

Техніка безпека
По суті, це розширення техніки флешбеку. Треба закінчити сон таким чином, щоб у сні взагалі не було небезпеки.

Наприклад, дівчині сниться, що за нею женеться гвалтівник. Вона прокидається й вигадує, що втекла й все закінчилось добре. Але тоді мозок запам'ятає, що цього разу втекла, а ось наступного — не факт. Дієвішою була б кінцівка, в якій дівчина тікала від гвалтівника, а потім придивилася й виявилося, що це її давній друг біг за нею: хотів обійняти та поспілкуватися, а вона не впізнала і злякалася.

Сюжети треба вигадувати свої власні, у які ви самі легко повірите і які будуть вам приємні.

ЯК НАДАВАТИ ПЕРШУ ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ?

Алгоритм надання першої психологічної допомоги, який складається з п’яти кроків,під умовною назвою «5В». Це означає: «Впізнати — Визнати — Відреагувати —Відскерувати — Відстежити».
Крок перший. «Впізнати» Помітити та впізнати ознаки розладу, підійти до людини,висловити занепокоєння, запропонувати розмову. Оберіть час і місце, де б вам незаважали провести розмову. Пропозиція поговорити, коли навколо багато людей, —не найкраща ідея. Знайдіть місце, де ви перебуватимете сам на сам, і лише тодіпроведіть діалог.
Крок другий. «Визнати» Неосудливо вислухати, розпитати, уточнити.На цьому етапі ми приймаємо досвід людини та показуємо їй нашу готовність бути поруч з нею і слухати. Коли вона дала згоду поговорити з вами, запитайте її про почуття, симптоми і думки. Поцікавтеся, що людина відчуває і скільки часу це триває,що саме вона помітила за собою та що про це думає.Вона може звинувачувати себе в розладі чи неспроможності подолати цей стан. На цьому етапі варто запевнити її, що психічні розлади — це такі ж самі захворювання, що потребують лікування та корекції, і людина не може бути в цьому винною.
Крок третій. «Відреагувати» Запропонувати підтримку та допомогу, надати інформацію, заохотити до самодопомоги та пошуку додаткової підтримки. Коли ми розпитали, вислухали, уточнили, встановили ближчий контакт і довіру, ми пропонуємо допомогу, знайомимо з потрібною інформацією, спонукаємо до методів самодопомоги або звернень по додаткову допомогу. При цих станах типовим може бути відчуття безнадії. Тому варто бути готовими до слів на кшталт «мені нічого не допоможе». Запитайте, чи знає вона, що з нею відбувається і чи хотіла б дізнатися більше. Якщо так — надайте їй цю інформацію. Запитайте, чи потрібна їй допомога від вас, чи хотіла б вона мати якусь сторонню допомогу, можливо, фахівців. Запропонуйте методи самодопомоги.
Крок четвертий. «Відскерувати» Запропонувати звернутися за фаховою допомогою.
Якщо несприятливий стан триває більше двох тижнів, якщо він негативно впливає на повсякденне життя, якщо людині важко функціонувати, виникають проблеми на роботі та у спілкуванні з іншими — дуже важливо скерувати людину звернутися по фахову допомогу.
Крок п’ятий. «Відстежити» Звернути увагу на стан людини, з’ясувати, чи зверталася людина до фахівців та яким був результат, надати додаткову підтримку у разі потреби.
Після того, як ми надали допомогу, підтримали, порекомендували, куди звернутися, ми звертаємо увагу на стан колеги, з’ясовуємо, чи звертався/зверталася він/вона до фахівця, яким був результат, чи потрібна якась додаткова підтримка.

ЯК ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ, ЯКА ПЕРЕЖИВАЄ ПАНІЧНУ АТАКУ?

У багатьох людей в житті буває лише один-два напади паніки, і проблема минає, можливо, коли закінчується стресова ситуація. Але якщо у вас періодичні, несподівані напади і ви відчуваєте постійний страх перед наступним, може виникнути стан, який називається панічним розладом.
Панічна атака — це раптовий епізод сильного страху, що зумовлює важкі фізичні реакції, без реальної небезпеки чи видимої причини. Коли трапляються напади паніки, ви можете подумати, що втрачаєте контроль, переживаєте серцевий напад або навіть помираєте.

Причини панічних атак:

— спадковість;
— стресова ситуація (переїзд, подружній конфлікт, операція, нові обов’язки чи фізична хвороба, смерть близької людини);
— травматична подія (сексуальне насильство або серйозна аварія);
— темперамент, чутливий до стресу або схильний до негативних емоцій;
— зміни у роботі певних ділянок мозку;
— куріння або надмірне споживання кофеїну;
— історія дитячого фізичного або сексуального насильства.

Панічні атаки зазвичай починаються раптово, без попереджувальних ознак. Вони можуть завдати удару будь-коли — за кермом автомобіля, у торговельному центрі, під час засинання або ділової зустрічі.
Коли варто звернутися до лікаря? Якщо у вас були симптоми панічної атаки, якомога швидше зверніться по медичну допомогу. Панічні атаки хоча й спричиняють сильний дискомфорт, але не загрожують життю. Проте з ними важко впоратися самостійно, крім того, вони можуть посилитися без лікування.
Симптоми панічної атаки можуть також нагадувати симптоми інших серйозних проблем зі здоров’ям, наприклад, серцевий напад, тому важливо звернутися до сімейного лікаря, щоб виключити такі ризики.

Ускладнення панічних атак:

— розвиток специфічних фобій (наприклад, страх керування автомобілем або виходу з дому);
— часті звернення по медичну допомогу через погане самопочуття;
— уникання певних соціальних ситуацій;
— проблеми на роботі чи в школі;
— депресія, тривожні розлади та інші психічні розлади;
— підвищений ризик вчинення самогубства;
— зловживання алкоголем або іншими речовинами.

Люди, які стикалися з панічними розладами, також можуть переживати агорафобію. Це страх відкритого простору й натовпу, адже перебування в таких місцях або ситуаціях може спровокувати панічну атаку. Люди з агорафобією намагаються не виходити за межі оселі наодинці, не відвідувати супермаркети, уникати подорожей певними видами транспорту, можуть боятися переходити мости, їздити в ліфті тощо.

Допомога і профілактика:

— зрозумійте причини тривоги, паніки й агорафобії;
— визначте ситуації, яких ви уникаєте чи боїтеся;
— оцініть природу конкретних симптомів, їх частоту і важкість, а також обставини, за яких виникає паніка;
— з’ясуйте, чи є супутні фактори (депресія, інші тривожні стани, вживання психоактивних речовин тощо).

Рекомендовано:

— практики для розслаблення м’язів;
— релаксація за допомогою дихальних вправ;
— навчитися розпізнавати власні ознаки стресу та визначити разом зі спеціалістом ефективні техніки для їх послаблення.